Чи можливе примусове стягнення боргу за кредитним договором під час війни?

Повномасштабна війна перевернула життя українців: втрата роботи, домівок, стабільності. Гаманці спорожніли, а борги за кредитами нікуди не зникли. Багато хто питає: чи можна не платити по кредитам, коли країна в огні? Розбираємо, що каже закон, як працює примусове стягнення боргу за кредитним договором під час війни і чи є шанс уникнути відповідальності?

Чи можна не платити кредит під час війни?

Із перших днів повномасштабного вторгнення українці масово шукали відповідь на запитання: «Що буде з кредитами?». У медіа періодично з’являлися заголовки щодо «замороження» платежів, заборони стягнення боргу з неплатника. Та що насправді закріплено в законодавстві станом на квітень 2025 року?

1. Чи спишуть борги?

Так, але за певних умов. Закон дозволяє анулювати кредит, якщо він був забезпечений заставним майном (наприклад, квартира або автомобіль), і це майно знищене внаслідок бойових дій. Інакше кажучи, якщо у вас була квартира в Бахмуті, яка перетворилася на руїни, потрібно зібрати докази: акти від ДСНС, фото, висновки експертів. У такому випадку банк зобов’язаний списати заборгованість.
Проте, якщо майно ціле або кредит був без застави — зобов’язання залишаються.

2. Як нараховуються відсотки?

Відсотки нараховуються у звичайному порядку. Попри війну, кредитні договори залишаються чинними. Це означає, що відсотки нараховуються згідно з умовами, зазначеними в угоді.

3. 4. А як щодо штрафів і пені?

Держава запровадила послаблення: заборонено нараховувати штрафи за прострочення. Тобто, якщо ви не змогли внести платіж вчасно, додаткові 500 гривень «штрафу за прострочку» кредитор не додасть.
Але важливо: кредитні борги нікуди не зникають. І тіло кредиту, і відсотки залишаються чинними. Наприклад, якщо ви винні 30 000 грн і маєте 20% річних, то ці 6 000 грн нараховуватимуться за графіком. 

4. Що буде, якщо не платити кредит під час війни?

Війна змінила правила гри — але не скасувала їх повністю. Тимчасове зняття штрафів і можливість списати борг за знищене майно дають певну передишку. Та це не означає, що платити більше не потрібно. Банки й мікрофінансові організації (МФО) продовжують стежити за виконанням зобов’язань — і при тривалому ігноруванні можуть діяти жорстко.

5. Чим загрожує просрочка:

• Погіршення кредитної історії.
  У разі невиплати, кредитор має повне право передати ваші дані до Українського бюро кредитних історій (УБКІ). Це означає зниження кредитного рейтингу, що згодом може стати бар’єром для отримання нових позик, особливо великих — наприклад, автокредиту чи іпотеки.
• Суд і примусове стягнення.
  В умовах воєнного стану банки та МФО не втратили права звертатися до суду у випадку, якщо повернення боргу затримується. І суд, за законом, може ухвалити рішення про стягнення боргу — як основної суми, так і нарахованих відсотків. Штрафи не додаються, але кредитор має право вимагати погашення через виконавчу службу. Це може призвести до арешту банківських рахунків, обмежень на виїзд за кордон, утримання частини зарплати або вилучення майна.

Які ризики, якщо не платити кредит під час війни?

На перший погляд — все виглядає поблажливо: штрафи не нараховують, пені призупинені. Але спокуса "перечекати війну" без сплат ігнорує головне: наслідки накопичуються, навіть якщо не одразу. І перший удар — не по гаманцю, а по фінансовій репутації.

• Зіпсована кредитна історія
  Прострочення на будь-яку суму автоматично знижує ваш кредитний рейтинг. УБКІ фіксує порушення, і це вже працює проти вас у майбутньому. Навіть якщо ви зараз не плануєте брати новий кредит, ситуація може змінитися: знадобиться взяти авто в розстрочку або купити житло — і отримаєте відмову. Війна закінчиться, а «шрами» в історії залишаться.
• Юридичні сюрпризи після війни
  Наразі банки не мають права нараховувати штрафи, але після завершення воєнного стану ситуація може змінитися. Деякі кредитори вже зараз збирають справи в портфель і планують подавати позови, щойно дозволить ситуація. Формально закон захищає позичальників, але банки нерідко намагаються «розкрутити» ситуацію на свою користь — через додаткові угоди, старі формулювання договорів чи судові лазівки. Саме тому стягнення боргу за кредитним договором під час війни — це складна та суперечлива тема, яка потребує особливої уваги з боку боржників.

Приклад із життя
Марія оформила мікропозику, але через релокацію втратила дохід і пропустила кілька платежів по 2 000 грн. Штрафи не нараховували — здавалось, нічого страшного. Але МФО передала її справу до УБКІ, рейтинг обвалився. Через рік позикодавець подав у суд: стягнули всю суму боргу разом із відсотками та судовими зборами. Марія вважала, що все "заморожено", але реальність виявилася іншою.

Як щодо стягнення боргу через суд?

Попри воєнний стан, зобов’язання за кредитами залишаються чинними. 
 

Списання боргу: лише за знищену заставу

Єдиний передбачений законом спосіб повністю списати борг — довести, що предмет застави був знищений внаслідок воєнних дій. Це може бути житло, авто або інше майно, що зазначене в кредитному договорі.

Що потрібно зробити:

1. Подати заяву до банку з проханням списати борг у зв’язку з втратою застави.
    
2. Додати документальні підтвердження: акт обстеження, фото зруйнованого майна, довідки з місцевої влади або ДСНС.
    
3. Якщо кошти були видані на цільове використання (наприклад, ремонт), можуть знадобитися відповідні договори або чеки.
    

Якщо докази підтверджують факт втрати застави, банк має право анулювати борг. Якщо ж кредит онлайн на карту був беззаставний — погашення обов’язкове.

Приклад із життя
Олексій отримав 80 000 грн під заставу квартири. Після того як будинок у Мар’їнці був знищений, він надав усі документи, і банк списав борг. У випадку Юлі, яка мала мікропозику на 20 000 грн без застави, суд зобов’язав виплатити 26 000 грн з урахуванням відсотків — війна не стала причиною для звільнення від відповідальності.

Альтернативи списанню: як позбутися боргу під час війни?

Якщо списати кредит через знищену заставу не вдалося, існують інші законні механізми зменшення фінансового навантаження. Серед них — реструктуризація боргу або визнання фізичної особи банкрутом. Ці процедури не анулюють борг автоматично, але дозволяють переглянути умови його погашення або, у крайньому разі, списати частину.