Open Banking в Україні
З 1 серпня 2025 року в Україні офіційно запрацював відкритий банкінг/ Цю концепцію Євросоюз впровадив ще у 2018–2019 роках і вона радикально змінила фінансовий ринок у Великій Британії, Австралії та десятках інших країн. Для українського FinTech-ринку це не просто черговий регуляторний крок, а зміна правил гри. Банки зобов'язані відкрити свої API, небанківські компанії отримують офіційний доступ до фінансових даних клієнтів, а самі клієнти – повний контроль над тим, хто і як використовує інформацію про їхні рахунки.
У цьому матеріалі ми розповімо, що таке Open Banking, як він влаштований технічно, хто є учасниками системи, наскільки це безпечно і що реально змінилося на ринку з моменту запуску і до травня 2026 року.
Що таке відкритий банкінг
Відкритий банкінг – це система, яка дозволяє клієнту банку безпечно ділитися даними зі свого рахунку з іншими фінансовими сервісами або надавати їм дозвіл на проведення платежів від свого імені. Усе працює лише за згодою користувача через спеціальні захищені цифрові інтерфейси – API.
Раніше доступ до ваших банківських даних мали лише ви і ваш банк. Open Banking змінює цю модель. Тепер ви самостійно вирішуєте, яку інформацію (залишок рахунку, історія транзакцій, дані про доходи тощо) і кому надати – фінтех-компанії, бухгалтерській системі або іншому банку.
У порівнянні це схоже на дозволи конфіденційності у смартфоні. Там ви також вирішуєте, яка програма має доступ до камери чи геолокації. Тільки у випадку з Open Banking йдеться про ваші фінансові дані, а рівень захисту – набагато вищий.
Як запрацював Open Banking в Україні: від PSD2 до Положення № 80
Шлях України до відкритого банкінгу зайняв кілька років:
- 2015: Євросоюз ухвалює Директиву PSD2 (Payment Services Directive 2), що зобов'язує банки відкрити API для третіх сторін.
- 2019: PSD2 набирає чинності в ЄС – банки починають відкривати API.
- 2021: Верховна Рада ухвалює Закон України «Про платіжні послуги» (№ 1591-IX), що враховує норми PSD2 і закладає правову основу для Open Banking в Україні.
- Серпень 2023: НБУ затверджує Концепцію відкритого банкінгу в Україні – документ, що визначає архітектуру системи та дорожню карту.
- 25 липня 2025: Правління НБУ ухвалює Постанову № 80 «Про затвердження Положення про відкритий банкінг в Україні».
- 1 серпня 2025: Положення набирає чинності – банки зобов'язані відкрити API.
- 1 січня 2026: Граничний термін для приведення операцій банків у відповідність до вимог Положення.
Положення є фінальним етапом імплементації в Україні вимог Директиви ЄС PSD2, яка передбачає обмін даними між постачальниками платіжних послуг виключно на основі явної згоди користувача. Attorneys
Учасники системи: ASPSP, PISP, AISP і технологічні оператори
Відповідно до Положення НБУ № 80, Open Banking в Україні передбачає 4 типи учасників:
|
Учасник |
Абревіатура |
Роль |
|---|---|---|
|
Банк, що веде рахунок |
ASPSP |
Відкриває API, надає доступ до даних рахунку |
|
Ініціатор платежів |
PISP |
Ініціює транзакції з рахунку клієнта |
|
Агрегатор рахунків |
AISP |
Зчитує інформацію про рахунки з різних банків |
|
Технологічний оператор |
HUB |
Централізований посередник між учасниками |
ASPSP (Account Servicing Payment Service Provider) – це банки та інші установи, де клієнт має рахунок. Саме вони зобов'язані відкрити API за вимогою Положення.
PISP (Payment Initiation Service Provider) – фінтех-компанії, що можуть ініціювати платіж з рахунку клієнта напряму, без використання картки. Наприклад, оплата в інтернет-магазині напряму з банківського рахунку.
AISP (Account Information Service Provider) – сервіси, що агрегують дані з кількох банків і показують усі рахунки в одному додатку.
Технологічний оператор (HUB) – особливість української моделі. Українська концепція відкритого банкінгу передбачає центральний технологічний оператор платіжних послуг, що виконує операційні, інформаційні та технологічні функції і значно спрощує підключення банків, постачальників та інших учасників до системи обміну даними WEAGRO
Усі сторонні постачальники (PISP та AISP) зобов'язані пройти авторизацію в НБУ і підтвердити відповідність вимогам кібербезпеки та захисту даних. Перевірити легітимність компанії можна у Реєстрі платіжної інфраструктури НБУ.
Як працює відкритий банкінг технічно: API, oAuth і згода користувача
Технічно Open Banking функціонує так:
- Клієнт у фінтех-додатку (або на сайті) натискає «Підключити банк».
- Його перенаправляють до банківського інтерфейсу, де він проходить двофакторну аутентифікацію.
- Клієнт підтверджує, які дані і на який строк він надає конкретній компанії.
- Банк передає oAuth-токен – зашифрований ключ доступу без жодної значущої вартості у разі витоку.
- Фінтех-додаток отримує дані через стандартизований API-інтерфейс.
- Клієнт може в будь-який момент відкликати надану згоду – через банківський додаток або безпосередньо в сервісі.
Жоден сторонній постачальник не отримує прямого доступу до коштів клієнта – лише до визначених даних або права ініціювати конкретний платіж із підтвердженою згодою.
Переваги Open Banking для кожного учасника ринку
Open Banking створює цінність для всіх сторін фінансової екосистеми:
Для клієнтів (фізичних осіб):
- Усі рахунки з різних банків – в одному додатку (агрегація рахунків)
- Спрощена подача заявки на кредит: фінансова historія передається одним кліком, без паперових виписок
- Персоналізовані фінансові рекомендації на основі реальних витрат
- Швидші та дешевші платежі напряму з рахунку (без комісій платіжних мереж)
Для малого і середнього бізнесу:
- Автоматизація бухгалтерії: фінтех-системи отримують дані з рахунків у реальному часі
- Єдина панель управління рахунками у кількох банках
- Прискорені та більш автоматизовані платежі (наприклад, масові перекази або платежі постачальникам, ініційовані напряму з банківського рахунку через фінтех-додаток), що економить час і зменшує кількість помилок.
Для банків:
- Нові можливості партнерства з фінтех-компаніями та розширення клієнтської бази.
- Банки зможуть монетизувати певні дані, пропонуючи преміальні комерційні API розробникам фінтех-продуктів (понад безкоштовні базові API), що відкриває нові джерела доходу.
- Поліпшена оцінка кредитоспроможності завдяки доступу до повної фінансової картини клієнта.
Для небанківських фінтех-компаній:
- Офіційний регульований доступ до банківських даних клієнтів.
- Можливість запускати інноваційні продукти: кредитний скоринг, PFM-додатки, B2B-платіжні рішення.
- Нові ніші, недоступні раніше через закриту банківську інфраструктуру.
Безпека відкритого банкінгу: як захищені дані та гроші користувача
Безпека — головна умова роботи відкритого банкінгу. Саме тому НБУ встановив чіткі правила, які захищають особисті дані та рахунки користувачів.
Ось як це працює:
- Доступ лише з вашого дозволу. Жодна компанія не може отримати доступ до даних без вашого підтвердження через двофакторну автентифікацію.
- Контроль над даними. Сервіси отримують тільки ту інформацію, на яку ви погодилися. Доступу до самих коштів вони не мають.
- Лише перевірені компанії. Усі сервіси, які працюють через Open Banking, проходять авторизацію НБУ та мають відповідати вимогам кібербезпеки.
- Захищена передача інформації. Замість логінів, паролів і даних картки використовуються спеціальні зашифровані токени — тимчасові ключі доступу.
- Згоду можна скасувати будь-коли. Якщо ви більше не хочете ділитися даними із сервісом, доступ можна відкликати за кілька кліків.
- Перевірка через реєстр НБУ. Банки можуть миттєво перевірити, чи має компанія право надсилати запити на доступ до даних.
Важливо розуміти: відкритий банкінг – це не те саме, що скрейпінг. Скрейпінг – це коли застосунок просить у вас логін і пароль від інтернет-банкінгу. Такий підхід вважається небезпечним. Open Banking працює інакше: через офіційний захищений API-доступ без передачі паролів стороннім сервісам.
Відкритий банкінг і фінансова інклюзія: нові можливості для кредитування
Одна з головних переваг Open Banking — більше людей отримують доступ до фінансових послуг, навіть якщо раніше їм відмовляли у кредиті через відсутність кредитної історії.
Наприклад, людина могла ніколи не користуватися кредитами: молодий спеціаліст, пенсіонер або українець, який повернувся з-за кордону. Для банків така людина часто виглядає «невидимою», адже кредитні бюро не мають достатньо даних для оцінки її платоспроможності.
Завдяки відкритому банкінгу ситуація змінюється. За згодою користувача кредитор може побачити регулярні надходження на рахунок, оплату комунальних послуг чи загальний рух коштів. Це допомагає оцінити фінансову поведінку людини без довідок про доходи та великої кількості паперів.
Open Banking також спрощує доступ до невеликих позик для людей і малого бізнесу, які раніше мали обмежені можливості отримати фінансування через нульову або слабку кредитну історію.
Для України це особливо актуально, адже багато людей не мають тривалої кредитної історії, а малий бізнес часто стикається зі складнощами під час отримання кредитів у традиційних банках.
Стан впровадження у 2026 році: що вже є і чого очікувати
Станом на травень 2026 року ситуація з Open Banking в Україні така:
- Положення НБУ № 80 діє з 1 серпня 2025 року.
- Банки мали привести свої системи у відповідність до 1 січня 2026 року.
- Перші відкриті API з'явились для рахунків фізичних осіб. Рахунки ФОПів і юридичних осіб – наступний етап.
- Авторизація сторонніх постачальників в НБУ як PISP/AISP – у процесі.
На думку учасників ринку, поступове зростання охоплення відкритого банкінгу очікується з 2026 року – у міру адаптації ринку до нових можливостей і формату взаємодії.
Галузеві експерти очікують, що справді активний ринок відкритого банкінгу сформується до кінця 2026 року. Це залежить від технічної готовності банків відкрити API та рівня прийняття нових фінтех-рішень користувачами. Lexology
Серед практичних змін, яких варто очікувати у найближчі 12–18 місяців:
- Поява агрегаторів рахунків з кількох українських банків в одному додатку
- Нові інструменти кредитного скорингу від небанківських компаній
- Спрощені account-to-account платежі в e-commerce (без карток)
- Інтеграція Open Banking у бухгалтерські сервіси для ФОПів і МСБ
- Зростання пропозиції BaaS (Banking-as-a-Service) від українських банків
Open Banking у світі: Європа, Австралія, США vs Україна
Різні країни обрали різні моделі впровадження відкритого банкінгу:
|
Країна / регіон |
Модель |
Особливості |
|---|---|---|
|
Євросоюз |
Регуляторна (PSD2, PSD3) |
Обов'язкове відкриття API для всіх банків з 2019 р. |
|
Велика Британія |
Регуляторна (CMA Order) |
Найрозвиненіший ринок, понад 10 млн активних користувачів |
|
Австралія |
Регуляторна (CDR) |
Охоплює не лише банки, а й енергетику, телеком |
|
США |
Ринкова + регуляторна |
Ринковий розвиток + правило CFPB (з 2024–2025 р.) |
|
Україна |
Регуляторна (Положення НБУ № 80) |
Централізована модель з HUB-оператором, гармонізація з PSD2 |
Головна перевага регуляторної моделі – чіткі правила для всіх учасників ринку та кращий захист користувачів на рівні законодавства. Водночас ринкова модель зазвичай дозволяє швидше запускати нові фінансові сервіси та інновації.
Україна обрала саме регуляторний підхід, що відповідає курсу на євроінтеграцію та підготовці до приєднання до SEPA – єдиної європейської платіжної зони.
Розвиток відкритого банкінгу допомагає Україні поступово інтегруватися у європейський фінансовий простір, адже правила роботи Open Banking гармонізуються зі стандартами ЄС.
Водночас відкритий банкінг – це значно більше, ніж просто нова технологія. Він змінює сам підхід до фінансових послуг: замість закритих банківських систем формується більш відкрита, конкурентна та зручна для клієнта екосистема.
Очікується, що перші масові сервіси та продукти на базі відкритих API активно з’являтимуться в Україні вже протягом 2026 року. Тому бізнесу та користувачам важливо розуміти ці зміни вже сьогодні.